Марія Бурмака Яків Щоголів Осінь Улюблені класики скачать в хорошем качестве

Марія Бурмака Яків Щоголів Осінь Улюблені класики

Осінь Вірш Яків Щоголів. Музика Марія Бурмака. Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси. Ніде приліпитись Крапельці роси. Темная діброва Стихла і мовчить; Листя пожовтіле З дерева летить. Хоч би де замріла Квіточка одна; Тільки й червоніє, Що горобина. Здалека під небом, В вирій летючи, Голосно курличуть Журавлів ключі. Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків Іванович Щоголів український поет, представник українського романтизму, сучасник Шевченка. Можна з певністю сказати: ще наші прадідусі і прабабусі, коли були маленькими, декламували вірш Якова Щоголіва «Осінь», що публікувався в багатьох читанках, зі щемливими рядками: Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє, Сонце золоте. Народився на Харківщині, походив із давнього дворянського роду Коли одного разу він, ще дитиною, дуже захорів, і лікарі навіть не надіялись його врятувати, мати відслужила молебен в храмі Охтирської Божої Матері — і дитина одужала. Цей випадок залишив глибокий слід на чуттєвій, уразливій душі, яка була у маленького Щоголіва. Навчався в Охтирській повітовій школі, закінчив Харківський університет у 1848 році. Яків Щоголев написав для дітей багато поетичних творів. Найперший вірш, який варто згадати – це «Осінь». Тут йдеться не тільки про пору року, а й у підтексті про осінній період людського життя. Щоголев наголошує на тому, що людське життя не має таких чітких циклів, воно може зупинитися будь-якої хвилини. У житті Яків Іванович зазнав чимало горя. Він поховав дочку і сина, на старості років сам багато хворів. Останні роки життя провів у Харкові. Наостанку згорьованого Щоголева обступили хвороби; він змушений був продати навіть власний будинок. «Я як вільний птах, — писав поет про себе, — пожежі не боюся і кидати нічого, куди хочу, туди й лечу. Я ніколи не заздрив розкошам. Всі мої симпатії — до лісу, степу, отари, чабана, водяного млина, хутора, куреня, пасічника». А своїм спадком Яків Щоголів залишив багато поезій, сповнених світла любові до природи, до рідної Слобожанщини. Віршів, що вселяють і душу тепло і доброту. Пісня увійшла в проєкт Марії Бурмаки "Улюблені класики. ВІд Шевченка до Стуса". Вірш Яків Щоголів . Музика Марія Бурмака. Вокал Марія Бурмака Аранжування Геннадій Бондар, Марія Бурмака, гурт Gypsy Lyre Гітара Геннадій Бондар Бас гітара Олександр Лисенко Перкусія Андрій Мороз