Що шукали козаки в скіфських курганах? ЦЕ ВАС ШОКУЄ! скачать в хорошем качестве

Що шукали козаки в скіфських курганах? ЦЕ ВАС ШОКУЄ!

Ви знали, що скіфські кургани приховували дещо цінніше за золото? Шокуюча таємниця української історії: навіщо козаки розкопували могили царів і як це рятувало їм життя?😱 Український степ, або Дике Поле, приховує тисячі курганів. Але серед них є дивні архітектурні конструкції, відомі як "майдани", що століттями спантеличували дослідників. Виявляється, це не обсерваторії і не сліди прибульців. Це сліди промислової революції часів Гетьманщини! Я розповім, чому для козацької артилерії та мушкетів давні скіфські царі були корисніші, ніж живі союзники. Дізнайтеся, як працювали "будники", чому селітра була "нафтою" XVII століття і як це вплинуло на археологічну спадщину України. Більше про забуті сторінки історії України дивіться тут:    • Забута історія України   00:00 Скіфи та козаки зв'язок через тисячоліття. 00:57 Хто і коли будував кургани в українському степу. 02:40 Історія розкрадання та руйнування курганів. 04:20 Майдани - містичні споруди предків чи сліди інопланетян? 06:01 Таємниця козацьких перемог. 08:16 Як робили порох та що таке селітра? 10:04 Селітроваріння - козацький промисел. 11:43 Історична пам'ять в географічних назвах. 12:53 Руйнування Більського городища. 13:35 Економіка Гетьманщини: селітра як "нафта" того часу. 16:12 Скіфське золото: приємний бонус чи головна ціль? 18:28 Чому припинили розкопувати кургани? #ІсторіяУкраїни #СкіфськеЗолото #Кургани #Скарби #Україна #Козаки #Скіфи Список літератури використаної для створення відео: 1. Грінченко В. Селітряна промисловість на Україні в XVII–XVIII ст. // Записки Українського наукового товариства в Києві. – Київ, 1928. – Кн. XXVII. – С. 3–29. Класична та найбільш ґрунтовна праця, яка прямо пов’язує розкопки курганів (могил) із потребами селітрозаводів. 2. Пірко В. О. До історії селітроваріння на Україні (XVI-XVIII ст.) // Український історичний журнал. – 1989. – № 1. – С. 48–54. 3. Каравайко Д. В., Скорий С. А., Приймак В. В. Селитроварение на Полтавщине (в свете новейших археологических раскопок на Бельском городище). – Полтава: Полтавський літератор, 2011. 4. Бєлов О. Ф., Нефьодов В. В., Сухобоков О. В. «Майдани» та «майдановидні споруди» сіверськодонецького лісостепу // Археологія. – 2009. – № 2. – С. 84–94. Ключова стаття, що доводить: багато "майданів" є залишками селітряних заводів на місці курганів. 5. Осадчий Є. М. Фортеці Лівобережної України як сировинна база для селітроваріння у XVIII столітті // Консенсус. – 2024. – № 3. – С. 28–41. 6. Супруненко О. Б. Феномен «майданів» в археології та історії України (погляд через століття) // Старожитності Лівобережного Подніпров’я. – Київ; Полтава, 2013. – С. 60–78. Авторитетне узагальнення, де детально розглядається трансформація стародавніх курганів у виробничі споруди (селітраниці). 7. Моргунов Ю. Ю. К вопросу о «майданах» // Советская археология. – 1991. – № 1. – С. 263–274. Одне з базових досліджень, що пояснює структуру майданів як місць виварювання селітри. 8. Березовська Т. В. Промисли козацької доби: селітроваріння // Історія українського козацтва: Нариси у 2-х томах. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Т. 1. – С. 495–510. 9. Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. – Київ: Наукова думка, 1997. – Т. 9. Кн. 2: [Економічне становище Гетьманщини]. Детально аналізує економічний устрій Гетьманщини, де чітко згадується державна монополія на селітряну та поташну промисловість, яка вимагала величезних обсягів сировини. 10. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: у 3-х томах. – Київ: Наукова думка, 1990. – Т. 1. Описував, що місцем добування селітри на Січі були, зокрема, "стародавні могили" та "усякі руїни", багаті на органіку. 11. Слабченко М. Є. Організація господарства України від Хмельниччини до світової війни. Частина І: Господарство Гетьманщини XVII-XVIII ст. – Одеса: Держвидав України, 1923. 12. Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. – Київ: Наукова думка, 1969. Містить розділ про забезпечення артилерії порохом і, відповідно, роль державних селітрових заводів. 13. Романчук С. П. Видобуток селітри в Україні в XVII–XVIII століттях та його роль в економічному житті // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – 2013. – Вип. 37. – С. 54–59. 14. Коротя О. Дослідження Куземинського укріплення Більського городища за допомогою LIDAR // Консенсус. – 2024. – № 1. Сучасне дослідження неінвазивними методами; показує, як вали й кургани могли слугувати джерелом сировини. 15. Ястребов В. Н. Материалы по этнографии Новороссийского края. – Одесса: Типография Штаба Одесского военного округа, 1894. Історичні етнографічні описи XIX ст., що містять спостереження щодо «майданів» і практик збору ґрунту для селітри. 16. Sudnik-Wójcikowska B., Moysiyenko I. I. Flora of kurgans in the forest steppe zone in Ukraine // Chornomorski Botanical Journal. – 2006. – Vol. 2, № 2. – P. 5–34. Екологічні дані для реконструкції умов нітрифікації на курганах.