Пісня про Микулинці - Mykulyntsi - Ukrainian song скачать в хорошем качестве

Пісня про Микулинці - Mykulyntsi - Ukrainian song

Mykulyntsi / Микулинці (давні назви: Микулин, Микулинь) - вважається найдавнішим містом на Тернопільщині та одним із найдавніших у Західній Україні. Пісня про Микулинці. Ukrainian song about Mykulyntsi, city in western Ukraine (in Ternopil province). It is regarded as the most ancient city in Ternopil province and in all of west Ukraine. Поблизу Микулинців виявлено археологічні па­м'ятки доби мезоліту, західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури (ймовірно, літописно­го Микулина). Біля сусіднього села Воля відкрито і досліджено поселення трипільської культури 3 - 4 тисячоліть до нашої ери. Перша писемна згадка - 1096 як Микулин, згідно з «По­вчанням» Володимира Мономаха: "А у В'ятичі ходив дві зими на Ходоту і на сина його, і до Кордну ходив першої зими. І ще за Ізяславичами гналися за Микулин (Микулинці), і не настигли їх. І тієї весни - до Ярополка у Броди на раду." --- 1096 рік! За однією з версій, назва селища походить від імені його засновника — воєводи князя Василька Микули. Згідно з іншою, — від давньої церкви святого Миколая, яку збудували тут монахи. У Лаврентіївському літописі «город Микулинь» згадується три рази у зв'язку з князівськими міжусо­бицями. Зокрема є згадка під 1444 роком. 1202 поблизу Микулинців відбулася битва київського князя Рюрика Ростиславича з галицькими і володи­мирськими боярами. У другій половині 11 століття поселення належало до Теребовельського, від 1140-х — до Галицького, від 1199 — Галицько-Волинського князівств. На той час Микулин був значним населеним пунктом, через який проходив торгівельний шлях з Галича до Києва, водночас був ніби твердинею від нападів зовнішніх ворогів. 1387 селище у складі Галицької землі підпало під владу Польщі й згодом почав називатися Микулинці (пол. Mikulińce, Мікуліньце). Наприкінці 15 - в першій половині 16 століть на Микулинці почастішали напади татарських орд. Для захисту від ворогів власниця містечка графиня А. Йорданова збудувала 1550 мурований замок-фортецю, що у поєднанні з вигідним географічним положенням сприяло зростанню поселення, збільшенню кількості населення. 1595 Микулинці отримали статус міста з правом 3-х щорічних ярмарків і кожного вівтор­ка — торгів. Жителі міста звільнялися від податків на 6 років. Приїжджим купцям дозволялося вести безмитну торгівлю. Однак ця грамота пропала під час польсько-турецької війни, тому на прохання власниці міста, Людвики з Мнішків Потоцької, в 1758 польський король Август ІІІ підтвердив за Микулинцями статус міста і видав магдебурзьке право, а також затвердив герб містечка з зображенням Св. Йосифа Обручника, що тримає на руках немовля Ісуса, на срібному тлі. Потім власниками замку були Анна Сєнявська — дочка гетьмана Миколая Синявського, Самійло Зборовський, Александр Зборовський. Населення / Population: 3.457 осіб / pax (2001).