У нас вы можете посмотреть бесплатно Церемонія прощання | Григорій Іванович Дзюбак | (26.06.1941-18.05.2025) или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
18 травня 2025 р. відійшов у вічність наш дорогий тато, дідусь, прадідусь - Григорій Іванович Дзюбак. Він народився 26 червня 1941 р. у селі Поляни на Рівненщині. Ще в юності Григорій зустрів Христа, Якому залишився вірним до останнього подиху. Він першим у своїй родині, хто прийняв віру, а згодом до Господа навернулася вся родина. Попри те, що політичні умови радянської дійсності не дозволили Григорію Івановичу здобути вищу освіту, він був невтомним шукачем знань, цікавився широким спектром літератури, був приємним співбесідником та досвідченим наставником. у 21 рік Григорій одружився з Любовʼю Кардаш, з якою разом народили та виростили десятеро дітей - пʼятьох синів і пʼятьох доньок. Дім Дзюбаків став осередком гостинності, тепла і духовної сили. Сотні людей знаходили в їхній оселі притулок, їжу і слово підбадьорення. Григорій Іванович ніс служіння диякона в церкві села Малинськ. Його проповіді відрізнялися актуальністю змісту, гостротою думок і доступністю донесення. Він не лише навчав, але жив так, як проповідував. Віра, жертовність і любов до людей стали дороговказом для дітей і внуків Григорія Івановича. Особистий приклад брата Григорія вплинув не лише на дітей, а й на 32 внуки і 22 правнуки. Григорій Іванович любив поезію: писав і декламував змістовні вірші, прозу і духовні настанови. Також брат Григорій любив мандрувати, відвідав чимало країн. Його спадок живе в його дітях, онуках і всіх, хто мав честь знати його. Ми дякуємо Богові за дар його життя і з нетерпінням чекаємо зустрічі в небі. До зустрічі в небі, дорогий наш Тато.