Скачать с ютуб Львів то є Львів Львівські батяри в хорошем качестве

Львів то є Львів Львівські батяри

Авторська музика Стефка Козака STEFKO KOZAK - MUSIC UA Львів то є Львів - Батярська пісня - Стефко Львівські батяри — це унікальний соціокультурний феномен, який існував у Львові з кінця XIX до початку XX століття. Батяри — це міські хлопці, переважно з робітничого чи бідного середовища, які жили в характерній для них субкультурі, що поєднувала гумор, зухвалість, вуличну романтику та певну анархічність. Львівські батяри стали важливою частиною місцевого фольклору і мали значний вплив на культурну атмосферу міста. Ось кілька основних фактів про батярів: 1. Походження і стиль життя Батяри з’явилися у Львові наприкінці XIX століття. Слово «батяр» походить від угорського «betyár», що означає розбійник або шибайголова, і у Львові цей термін використовували для позначення хлопців, які поводилися зухвало, весело та інколи провокаційно. Львівські батяри зазвичай мешкали у робітничих районах, таких як Личаків та Клепарів. Вони збиралися в компанії, які часто спілкувалися у кав'ярнях або на вулицях. Батяри були відомі своєю любов’ю до музики, жартів, гострих слівець та галантного поводження з жінками, хоч і мали славу місцевих бешкетників. 2. Гумор і мова Однією з головних рис батярської субкультури був їхній специфічний гумор. Батярський гумор був іронічним, часто сатиричним, з елементами вуличної мудрості. Батяри вміли кепкувати над собою та іншими, але їхні жарти завжди залишалися в рамках «чесної гри» — вони не були злими чи принизливими. Батяри використовували своєрідну мову, суміш української, польської та німецької з додаванням локальних слів. Ця мовна еклектика зробила їхні діалоги ще більш колоритними та унікальними. Мову батярів називають «львівською ґварою», яка стала культурною особливістю міста. 3. Музика і пісні Батяри мали свою унікальну музичну культуру. Однією з найважливіших частин їхнього життя були пісні, в яких висміювались різні аспекти міського життя, кохання, дружба та навіть політика. Батярська пісня — це не лише мелодія, але й гумор та особливий шарм. Однією з найвідоміших пісень батярів є «Тільки у Львові», яка відображає дух міста та любов до його культури. 4. Соціальні риси Батяри могли викликати занепокоєння у місцевої поліції через свою зухвалість і вуличні витівки, але вони ніколи не вважалися справжніми злочинцями. Вони дотримувалися своєрідного «батярського кодексу», який передбачав чесність, дружелюбність та захист слабших. Хоча батяри любили випити, погуляти й посміятися, вони цінували вірність своїм товаришам і мали певні моральні принципи. 5. Батяри після Другої світової війни Після Другої світової війни та змін в адміністративному устрої Львова, батярська культура поступово зникла. Радянська влада не підтримувала такий стиль життя і намагалася придушити будь-які субкультури, які могли б суперечити комуністичній ідеології. Проте легенда про батярів залишилася, і вони стали символом львівського духу свободи та веселощів. 6. Сучасне відродження батярської культури Сьогодні батярська культура переживає своєрідне відродження. У Львові щорічно проводять «День батяра», який відзначають на початку травня. Під час цього свята львів'яни та гості міста відтворюють батярські традиції: грають батярські пісні, розповідають жарти та вбираються в одяг, характерний для батярів початку XX століття. Батяри стали частиною культурного бренду Львова і нагадують про багатий історичний та соціальний колорит цього міста.