У нас вы можете посмотреть бесплатно Відкрили Алею Надії в селищі Крижопіль или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
24 лютого, у четверті роковини повномасштабного вторгнення, яке назавжди розділило наше життя на «до» та «після», у селищі Крижопіль відбулася особлива подія. Поруч із Алеєю Пам’яті ми відкрили Алею Надії — місце, присвячене нашим землякам, які вважаються безвісти зниклими або перебувають у полоні. «Є біль, який має ім’я... а є біль без адреси». Для 59 родин нашої громади кожен ранок починається не з кави, а з тисячі запитань та молитви про те, щоб рідний голос знову пролунав у телефоні. Більше чотирьох років ми ведемо цей відлік — відлік нашої витривалості та незламної віри. Як зазначив під час промови селищний голова Володимир Василишен, ці дві Алеї поруч — це і є сучасна Україна: «Одна — про пам’ять тих, хто пішов у вічність. Друга — про віру, підтримку і очікування тих, кого ми чекаємо, і про наше спільне, вільне майбутнє». На стендах Алеї Надії — долі, мрії та імена, які стали частиною серця кожного мешканця Крижопільської громади. Сьогодні ми вголос назвали кожного з наших воїнів. Це не просто список — це наша обіцянка: чекати стільки, скільки буде потрібно. Ми не маємо права на забуття, бо поки ми пам’ятаємо — ми гідні. Під час заходу Благочинний Крижопільської громади ПЦУ отець Петро провів чин освячення Алеї. Присутні вшанували пам’ять загиблих загальнонаціональною хвилиною мовчання та поклали квіти до Алеї Пам’яті, пам’ятних знаків Борцям за Волю України та воїнам АТО/ООС. Ми вклоняємося 107 воїнам громади, які віддали життя за наш мирний ранок, і продовжуємо бути опорою для тих, хто живе між надією і страхом. Сила України — у людях. У тих, хто тримає небо на фронті, і в тих, хто тримає тил: плете сітки, допомагає армії та не втомлюється вірити. Нехай ця Алея стане місцем сили для кожної родини. Ви не самі — ваше чекання є спільним чеканням усієї нашої громади. Ми дочекаємося того ранку, коли у вікно загляне справжня весна, і хтось почує найбажаніші слова: «Вставай, закінчилась війна…». 🕯 Слава нашим Героям! 🇺🇦 Слава Україні!