Скачать с ютуб Львів 2022: вулиця Збоїща в хорошем качестве

Львів 2022: вулиця Збоїща

‪@LvivDepo‬ #Львів #Lwów #Lviv #لفيف #ЛьвівДепо Львів 2022: вулиця Збоїща 18 лютого 2022 р. Вулиця Збоїща — вулиця у Шевченківському районі міста Львів, місцевість Збоїща. Довжина вулиці 650 метрів. Пролягає від перехрестя вулиць Полтв'яної та Чигиринської до вулиці Гетьмана Мазепи. Прилучаються вулиці Берестяна, Кущова, Шкіряна, Очаківська, Космічна, Рубінова, Степового і Купальська. Вулиця виникла у складі селища Збоїща, не пізніше 1952 року отримала назву вулиця Сталіна, на честь радянського комуністичного лідера Йосипа Сталіна. У 1958 році, після приєднання селища до Львова, перейменована на Трудову. Сучасну назву вулиця має з 1993 року, на честь колишнього селища, а нині місцевості у якій вона розташована. Місцевість, де пролягає вулиця, почала забудовуватися у 1920-х—1930-х роках, сучасна забудова складається з кількаповерхових садиб. Збереглося кілька старих дерев'яних будинків, що представляють собою типову стару забудову Збоїщ.В одному з будинків у 1990-х роках містилася редакція газети «Шлях перемоги» — органу Конгресу українських націоналістів. Збоїща (пол. Zboiska), також Збоїська — місцевість у Шевченківському районі Львова, обмежена вулицями Миколайчука, Полтв'яною і Богдана Хмельницького. Найпівнічніший з-поміж усіх мікрорайонів міста. Згідно з народною етимологією, назва «Збоїща» (або «Збоїська») походить від польського zbój (збуй) — розбійник, бандит (пор. збійницький рух на Лемковині). Назва пов'язана з тим, що у давні часи за Полтвою ріс густий ліс, в якому селилися бандити та вигнанці — люди, яким у покарання за їхні вчинки під страхом смерті було заборонено з'являтися в межах Львова. Перша згадка про село Збоїська датується 10 січня 1359 року. Поселення розбудоване на межі Розточчя і долини річки Полтви. Ватаги збоїв жили з того, що нападали на купецькі валки, грабували дідичів і міщан. Львівський магістрат не міг із цим нічого вдіяти, адже, щойно вояки рушали на їхнє впокорення, ті відразу ховалися в ліси. Село було власністю канцлера Королівства Польського Яна «Ташки» з Конєцполя (сина Якуба Конєцпольського). Син перемиського каштеляна Миколая Гербурта Войцех підписувався як Войцех зі Збоїск. 1527 — зібране під Львовом для походу на Молдавію шляхетське ополчення збунтувалося проти планів абсолютного королівського правління. Осередком бунтарів стало село Збоїща. Шляхецьке ополчення обложило Львів, де тоді перебував король, та виїдало курей і когутів у навколишніх селян. Тому цей бунт назвали «кокошою війною». 1691 — до Львова підійшли татари. Вони легко захопили Замарстинів і вже готувалися штурмувати місто, коли несподівано ззаду на них наскочила ватага збоїв. Напад був такий раптовий, що нападникам вдалося пробитися в саму середину татарського табору і зарубати кількох воїнів. Зчинився переполох і татари, не орієнтуючись у кількості нападників, кинулися тікати. Багато їх загинуло в мочарах, потонуло в Полтві. За цей подвиг магістрат пробачив збоям усі їхні провини і дозволив з'являтися в місті, але за умови, що вони перестануть займатися розбоєм, а візьмуться за господарку. Так воно й сталося. Відтоді це поселення дістало назву Збоїська або Збоїща. Збоїща розташовувалися при рухливому Жовківському гостинці, тож тут часто зустрічали коронованих гостей. Наприклад, 29 лютого 1556 року до Львова прибула угорська королева Ізабелла, сестра тодішнього польського короля Зиґмунта Августа, зі своїм сином Яном Зиґмунтом. Тож «депутація з райців і лавників вийшла назустріч їй аж до Збоїщ, провела її до міста і вручила подарунки». А, як писав Владислав Лозинський у книзі «Перші галіціяни», австрійський цісар Йосиф ІІ грав у кеглі в тутешній корчмі. Її власник згодом звелів оправити сріблом кеглі та кулю, якою поціляв у них цісар. 1935 — 50 % населення Збоїщ складали римо-католики, 45 % — греко-католики, 4 % — євреї, 1 % — інші. В останніх числах червня 1941 року на західній околиці селища (вул. Б. Хмельницького, навпроти теперішнього ринку «Галицьке перехрестя») втікаючі радянські війська (8-ма танкова дивізія) залишили танк Т-28 (тактичний знак № 261) і спалений танк Т-34 (з гарматою Л-11, зварною баштою та «коротким» люком ранньої конструкції — тобто танк зібрано до жовтня 1940). 13 червня 1952 року — до Львова приєднано Старі Збоїща, а 2 квітня 1958 року — Нові Збоїща. Багатоповерхівками цей район до недавнього часу забудовувався кволо. Найвідомішою спорудою, зведеною тут за радянської влади, є найдовший у Львові будинок (вулиця Богдана Хмельницького 267—269), який ще називають «Китайська стіна». 1979 року між центром міста і Збоїщами був організований рух тролейбусів (маршрут № 13). У ті часи Збоїща вважали одним із кримінальних районів міста. На західній околиці, між лікарнею і військовою частиною на вул. Очеретяній був славнозвісний циганський осередок — «Індія». У 1990-х роках на виїзді з мікрорайону при вул. Хмельницького відкрився ринок «Галицьке перехрестя». 2001 року — біля ринку «Континент» (вул. Миколайчука, 2б) здана в експлуатацію кінцева зупинка трамваю № 6.