У нас вы можете посмотреть бесплатно ГАДЯЧ ІСТОРІЇ У ПЛІТКАХ І КАРТИНКАХ или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Гадяч - далеко не проста українська провінція. Гадяч був двічі столицею: Лівобережної України за Гетьмана Івана Брюховецького, а за Радянського союзу - медовою столицею. Восковощинний завод, сільськогосподарська школа, куди за фахом пасічника з’їжджалися з усієї України та сусідніх республік, дослідне господарство з сотнями гектарів полів, філіал науково дослідницького інституту. Місцеві вчені навіть вивели нову породу бджіл: лагідну та працьовиту. Ну а яка вона має бути, живучи в працюючи серед такої краси! От лише відносно віку міста гадячани ніяк не дійдуть згоди. Пліткують, що якісь вчені — історики запропонували меру: чим більше заплатите за дослідження, тим старішим буде ваше місто. Мер і громадськість обурилися а місто так і залишилося без пристойної дати народження. Ну про які 300-400 років мова, коли на той час у Гадячі вже був гетьманський замок, та ціле намисто церков. Загинайте пальці: Соборна Успенська, Покровська, Всих Святих, Петропавлівська, Преображенська, Михайлівська, Богоявленська, Хрестовоздвиженська. І майте на увазі: це не просто релігійні споруди, а ще й соціальні та культурні центри зі школами та бібліотеками. Ще бісять мене дивні дослідники, які повʼязують назву міста з гадами чи гадюками на основі співзвучності та гербА, затвердженого Катериною ІІ з молодим сексуальним чортиком, з древком списа у роті та чомусь з двома правими ногами. Можливо це геральдика, а можливо проекція внутрішнього світу імператриці. Знаєте, про що я) У Гадячі ж кажуть, що ймовірно матеріальна зацікавленість керувала не лише вищезгаданими сучасними вченими, а й першими тутешніми мешканцями. Просто поселитися нагорі біля річки - щоби що? А ось що: Дякуючи розквіту торгівлі у часи Київської Русі, виявилося, що тут надзвичайно годяще місце щоб заробити на переправі через Псел. Чому саме тут? Перше хоч і не головне: тут впадає у Псел дуже мальовнича але й дуже болотиста права притока - Грунь. Погодьтеся, краще переправлятися через одну річку тут, ніж десь вище Гадяча - через дві. А тепер головне. Ось ми долаємо Псел сучасною переправою, через міст. Праворуч - вулиця Ярова і одночасно дно величезного яру, що поділяє все місто майже навпіл та виходить прямо до Псла. Зараз на його дні і схилах будинки, навіть вулиці . Куди поділися мільйони і мільйони кубометрів грунту з яру? Протягом тисячоліть талими та дощовими водами їх зносило у річку формуючи постійну мілину , зручну для броду чи побудови мосту через повноводний у інших місцях Псел. Чому не заробити тут допомагаючи подорожуючим купцям?. Як кажуть у наш час - обілетити їх. За їх згодою чи без). Така собі митниця). От вам вдруге дуже годяче чи годяще місце. На додачу - ще один дарунок природи. на виході яру до Псла побачимо силует майже тридцятиметрової гори. Це так званий останець. Залишок від корінного берега відокремлений водяною та вітровою ерозією . Таки ж дуже годяща місцевість для поселення. А якщо є така місце - то ГодЯще! А вигородили город - ГодчЯщий, ГодЯщ або ГодЯч. Ось вам в назва міста! І ніякі гади нікого не ображали в жоден гад не постраждав) На вершині останця стояла свого часу фортеця, всередині був замок-резиденція гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького. Жорстока і суперечлива особистість. Розпочинав помічником Богдана Хмельницького, ставши гетьманом-здав Україну Московії, підписавши відповідні угоди. А закІнчив-спробою підняти повстання проти тієї ж Москви, був забитий власними козакАми чи то умисне чи внаслідок непорозуміння, а потім ними ж з почестями похований у одній з Гадяцьких церков, яку, кажуть, сам гетьман і будував. Та не мав покОю навіть після смерті. Можливо тому, що на його совісті найбільше полювання на відьом в історії України: за наказом Брюховецького стратили шістьох жінок. Їх кинули до замкової вʼязниці звинувативши у викраденні наприкінці вагітності ненародженої дитини з утроби московської дружини гетьмана - Дарʼї, а також насилання порчі на подружжя , внаслідок чого ті захворіли та ледь не вмерли. А тут ще й із замку почали тікати білі пацюки та чорні коти. Які ще докази потрібні? Словом- жінок оголосили відьмами і спалили на площі . Хоча у в цілому у таких питаннях Україна виглядала значно стриманішою за просунуту Європу. Але не цього разу. Згодом і після часів Брюховецького тут було ще багато страждань: знищивши козацтво, на місці гетьманської фортеці Російська імперія поставила свій символ: похмуру та зловісну двоповерхову вʼязницю з підвалом та метровими стінами.