Христина Алчевська "Пісня й день" 1910 скачать в хорошем качестве

Христина Алчевська "Пісня й день" 1910

Пісня та кліп на вірш Христини Алчевської "Пісня й день" зі збірки "Сонце з-за хмар". Цифрова версія. Відчуй, як класична поезія перетворюється на пісню — магія поезії та музики просто тут. #ПростийУкраїнець #SimpleUkr Христина Алчевська (1882–1931) — це видатна українська поетеса, прозаїк, драматург, перекладачка, публіцистка та активна громадська діячка. Вона походила з видатної родини Алчевських, яка зробила величезний внесок у розвиток освіти, культури та економіки України. Сама Христина Алчевська успадкувала від своїх батьків — видатних просвітителів Христини та Олексія Алчевських — непересічний талант і палке прагнення служити Україні. Життя: від "Батьківщини" до трагічного кінця Христина Олексіївна Алчевська народилася 16 березня 1882 року в Харкові, у сім'ї, де панував дух свободи, просвіти та національної свідомості. Її мати, Христина Данилівна Алчевська, була видатною педагогинею і організаторкою народної освіти, засновницею першої в Україні жіночої недільної школи. Батько, Олексій Кирилович Алчевський, був відомим промисловцем, банкіром, меценатом, засновником Донецько-Юр'ївського металургійного заводу. Виховання в такій родині сформувало Христину як особистість з глибокими патріотичними почуттями та високими моральними принципами. Вона здобула ґрунтовну освіту, вільно володіла кількома іноземними мовами. Ще в юності почала писати вірші. Христина Алчевська активно долучилася до громадського та літературного життя. Вона була близькою до багатьох українських діячів свого часу. Після подій Української революції та встановлення радянської влади її доля, як і долі багатьох представників української інтелігенції, була складною. Вона намагалася продовжувати творчу діяльність, але умови ставали все більш обмежувальними, а ідеологічний тиск зростав. Життя Христини Алчевської обірвалося трагічно. 27 жовтня 1931 року в Харкові вона померла від серцевого нападу. Цей напад стався після нещасного випадку: на залізничному вокзалі її одяг затиснуло дверима потяга, і її протягнуло вздовж перону, що спричинило сильний стрес та виснаження. Хоча її смерть не була безпосередньо пов'язана з арештами чи розстрілами, вона все ж відбулася в період посилення сталінських репресій, які вже тоді почали косити українську інтелігенцію. Її твори, як і твори багатьох інших, згодом були заборонені, а ім'я на довгі роки вилучено з історії літератури. Творчість: голос правди і болю Творчий доробок Христини Алчевської є значним, але значна частина його була заборонена або знищена в роки радянської влади. Її поезія, проза та драматургія відображали її глибоке переживання за долю України, її прагнення до свободи та справедливості. Спадщина "незламної українки" Хоча Христина Алчевська не була розстріляна, її смерть у 1931 році все ж сталася в період, коли українська інтелігенція вже відчувала на собі задушливий тиск репресивної машини. Її твори, як і багатьох інших, підлягали цензурі, а потім були заборонені, що фактично було своєрідним знищенням її творчого спадку для широкого загалу. Після десятиліть забуття та заборон її твори були реабілітовані та повернуті українському читачеві. Сьогодні поезія Христини Алчевської є цінним надбанням української культури. Вона нагадує нам про незламність українського духу, про важливість національної ідентичності та про те, якою ціною здобувалася і продовжує здобуватися українська свобода. Її ім'я стоїть поруч з іменами інших українських митців, чиї життя обірвалися, але чиї слова живуть вічно. ПІСНЯ Й ДЕНЬ Не питай, чому складають Люди силу тих пісень: Їм здається, що з-за співів Усміхнеться ясний день; Що ласкаве сонце гляне Тихо з пісні на братів,— Тим-то й голосно лунає Уночі поетів спів!.. А удень літа дзвіночком, Вітерцем гуля в лісах І, пройнятий ясним сонцем, Десь сміється в небесах... Бо як сонце в небі сяє — Тепло й людям на землі, І душа співця на волі Порина в блискучій млі! Він в ту мить не бачить ночі: В царстві неба тьми нема, І синів землі піснями Він у небо підійма: Їхній дух стає сильнішим, Сонце сяє їм вгорі. Чи то справді день, чи сниться Тільки марево зорі!..