Старолисецька громада провела в останню дорогу військовослужбовця НГУ Ореста - Миколу Василечка скачать в хорошем качестве

Старолисецька громада провела в останню дорогу військовослужбовця НГУ Ореста - Миколу Василечка

В останню дорогу, з усіма військовими почестями, жителі села Старий Лисець та вся Лисецька територіальна громада проводили свого земляка – військовослужбовця Національної гвардії України старшого солдата Ореста-Миколу Василечка Оресту-Миколі Василечку назавжди буде двадцять п’ять років! 21 вересня під час виконання бойового завдання він отримав поранення, несумісне з життям, у районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області, будучи вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України. Напередодні мешканці Старого Лисця, стоячи навколішки, «живим» коридором зустріли скорботний кортеж із тілом полеглого старшого водія роти вогневої підтримки 6-го батальйону спеціального призначення військової частини 3057 Національної гвардії України Ореста-Миколи Василечка, встеляючи його останній шлях додому квітами. Похоронна відправа відбулася сьогодні в місцевому храмі Пресвятої Богородиці та Йосипа Обручника. Звідти процесія вирушила на кладовище, де полеглого воїна провели до місця вічного спочинку зі всіма військовими почестями. Після звучання Державного гімну України військовослужбовці Національної гвардії передали синьо-жовте знамено, яким була вкрита труна, батькам загиблого Героя – Оксані Миколаївні та Оресту Володимировичу, брату-нацгвардійцю Тарасу, як символ держави, якій вірно і до кінця служив Орест-Микола Василечко. Його побратими з «Азова» на знак поваги і пошани передали їм прапор підрозділу. «Життя Ореста-Миколи, його вчинки будуть прикладом для тисяч інших героїв-захисників, які стають на захист держави, приходять до нас в «Азов», – сказав один із його побратимів-«азовців». – Ми, живі, маємо святий обов’язок перед ним і нашими полеглими товаришами помститися за їхню смерть, перемогти в цій клятій війні й звільнити від ворога Україну. Слава тобі, друже!» За традицією, побратими провели свого загиблого товариша в останню путь молитвою українського націоналіста. «Схиляю голову перед батьками й братом нашого Героя, – сказав настоятель храму Пресвятої Богородиці та Йосипа Обручника Іван Шевчук. – Знаю, яке вам горе потрібно перенести, але хай буде Бог з вами, Матінка Божа, бо ваш син не помер, він буде жити наших серцях. Він віддав своє життя за державу, за всіх нас, за нашу перемогу!» «Орест-Микола виховувався в патріотичній родині і був справжнім патріотом, – сказав Лисецький селищний голова Анатолій Лущак. – У найважчий час, за покликом серця, добровільно пішов захищати Батьківщину. Він буде з нами завжди. Наше завдання – вклонятися та допомагати його родині, яка заплатила найбільшу ціну». Мама Ореста-Миколи Василечка, Оксана Миколаївна, подякувала всім, хто підтримав її родину у важку годину: «Мені бракує слів, щоб передати наше горе! Водночас пишаюся, що мої сини, незважаючи на те, що, як мама, просила їх, і вони мені відповідали: мамо, як ти можеш казати – не йти, більше такого не говори. І я замовчала…» Вічна пам'ять і вдячність полеглому Герою! Хай Господь Бог прийме його до свого небесного воїнства…