Олена Пчілка – Орел (Ukrainian Folk Metal / Power Metal)л скачать в хорошем качестве

Олена Пчілка – Орел (Ukrainian Folk Metal / Power Metal)л

"Орел" – це вірш Олени Пчілки, видатної письменниці та матері Лесі Українки, який втілює прагнення до світла, свободи та висоти. У цій музичній адаптації твір отримав потужне звучання у стилі Ukrainian Folk Metal та Power Metal. Швидкий "галопуючий" ритм, важкі гітари та мелодійні партії флейти й скрипки малюють картину стрімкого польоту над хмарами. Героїчний чоловічий вокал передає історію про того, хто не боїться відірватися від землі, щоб побачити сонце, і повертається, щоб розповісти про це світло іншим. Це гімн нескореності духу, який завжди прагне висоти, навіть будучи "сином землі". Сьогодні наші "орли" – це захисники неба та землі, які щодня дивляться в очі небезпеці заради нашої свободи. Підтримайте тих, хто дарує нам крила! Ваш донат на Збройні Сили України – це вітер, що тримає наших героїв у польоті. Обирайте фонд, якому довіряєте (Повернись Живим, United24, Фонд Притули тощо). Музика створена за допомогою Suno AI. Зарядилися енергією польоту? 👍 Підтримайте лайком, якщо цей фолк-метал драйв вам до смаку. 🔔 Підпишіться та натисніть на дзвіночок, щоб не пропустити нові героїчні треки. 💬 Напишіть у коментарях, чи відчули ви висоту "надхмарних країв" у цій пісні? Текст пісні: Широким помахом крил дужих своїх Високо піднісся орел сизокрилий, Все вище та вище до хмар золотих, Та й хмари високі його не спинили. Злетів він над хмари й гукнув відтіля: "Гей, хто ще зо мною? до сонця полинем!" Та поклик могутній хоч чула земля, – Ніхто не озвався за кликом орлиним. А сам він ще вище тоді полетів, Аж поки зовсім од землі заховався; Він дихав повітрям надхмарних країв, На сонце дивився і в світлі купався. І рвався ще вище, але вже не міг: Не стало ні сили, ні крилам підпори. І смуток великий орел переміг, І тихо спустивсь на високії гори. Тоді зрозумів він, що син він землі, Що буде навіки до неї прикутий; Але його небо манило здалі, І вічно про його не міг він забути. І в час, як нудьга обгортала його, Як гидко ставало на землю дивитись, Летів він за хмари до сонця свого, Щоб ясним промінням на волі напитись. А втомлений — знову на землю сідав, На гору високу, край темної кручі, І другим створінням земним повідав Про небо, про сонце, про зорі блискучі. Про зорі блискучі... #ОленаПчілка #Орел #FolkMetal #PowerMetal #Suno #SunoAI #УкраїнськаПоезія #Героїка #Політ #ЗСУ #Донат #ЕпічнаМузика