Тарас Шевченко — Дівичії ночі (Melodic Doom Metal / Melancholic Ballad) скачать в хорошем качестве

Тарас Шевченко — Дівичії ночі (Melodic Doom Metal / Melancholic Ballad)

"Дівичії ночі" — це глибока психологічна лірика Великого Кобзаря, що відкриває нам Шевченка як тонкого знавця жіночої душі. У цій музичній адаптації вірш перетворився на монументальну рок-баладу в стилі Melodic Doom Metal. Повільний, гнітючий ритм, похмуре звучання піаніно та віолончелі створюють атмосферу безсонної ночі, де кожна думка — це біль. Чистий і щирий жіночий вокал без зайвих ефектів підкреслює вразливість героїні, яка серед денного шуму ховає свою тугу, а вночі залишається наодинці зі своїм "лукавим світом". Це пісня про спрагу любові, про серце, якому "тяжко битись одинокому", і про красу, яка не приносить щастя без рідної душі. Сьогодні ми особливо цінуємо кожен момент близькості, адже війна розлучила тисячі сердець. Наші захисники воюють за те, щоб українські ночі знову стали тихими, а розлучені сім'ї — возз'єдналися. Підтримайте Збройні Сили України! Ваш донат — це внесок у мирне майбутнє нашої країни. Перераховуйте кошти у будь-який перевірений фонд, якому ви довіряєте (Повернись Живим, United24, Фонд Притули тощо). Музика створена за допомогою Suno AI. Вас торкнулася ця трагічна історія? 👍 Підтримайте лайком, щоб шевченківське слово звучало по-новому. 🔔 Підпишіться та натисніть на дзвіночок — ми продовжуємо відкривати глибини класики через сучасний звук. 💬 Напишіть у коментарях, чи відчули ви цей контраст між спокійним днем і тяжкою ніччю героїні? Текст пісні: Розплелася густа коса Аж до пояса, Розкрилися перси-гори, Хвилі серед моря; Засіяли карі очі, Зорі серед ночі, Білі руки простяглися — Так би й обвилися Кругом стану. І в подушку Холодну впилися, Та й заклякли, та й замерли, З плачем рознялися. "Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий… коли нема Вірної дружини, Немає з ким полюбитись, Серцем поділитись… Серце моє! серце моє! Тяжко тобі битись Одинокому. З ким жити, З ким, світе лукавий, Скажи мені… Нащо мені Тая слава… слава. Я любить, я жити хочу Серцем, не красою! А мені ще й завидують, Гордою і злою Злії люди нарікають. А того й не знають, Що я в серці заховала… Нехай нарікають, Гріх їм буде… Боже милий, Чому ти не хочеш Укоротить свої темні, Тяжкі мені ночі!.. Бо я вдень не одинока — З полем розмовляю, Розмовляю і недолю В полі забуваю, А вночі…" — та й оніміла, Сльози полилися… Білі руки простяглися, В подушку впилися. #ТарасШевченко #ДівичіїНочі #DoomMetal #MelodicMetal #Suno #SunoAI #Кобзар #УкраїнськаПоезія #ВажкаМузика #Меланхолія #ЗСУ #Донат #ШевченкоРок