Історія однієї вчительки скачать в хорошем качестве

Історія однієї вчительки

Іноді справжнє добро зовсім тихе. Ця пані — колишня вчителька. Сьогодні її пенсія становить лише 1000 гривень. Щоб якось вижити, вона щонеділі миє підлогу в храмі й отримує за це ще 500 гривень. Каже: вистачає на хліб, сіль і молоко раз на тиждень. А ще вона носить у церкву прості речі — тарілочки, підноси — для художниць, які малюють ікони. Робить це не за гроші, а з віри й доброти. Коли я запитав, що в житті важливіше — добро чи гроші, відповідь була без вагань: добро. Завдяки Микиті з Києва ми змогли передати цій жінці 2000 грн. Частину коштів вона вирішила віддати художницям на фарби — щоб до 8 березня вони могли завершити ікони. Бо навіть у скруті вона думає не лише про себе. Ось так виглядає справжня людяність. Світло, яке перемагає темряву — тихо, без гучних слів. Дякуємо всім, хто допомагає. Добро завжди повертається.