У нас вы можете посмотреть бесплатно Львів 2022: Липинського, автовокзал Північний АС-2, вулиця Хмельницького, Епіцентр, нова забудова или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
@LvivDepo #Львів #Lwów #Lviv #لفيف #ЛьвівДепо Львів 2022: вулиця Липинського, автовокзал Північний АС-2, вулиця Хмельницького, Епіцентр, нова забудова 6 січня 2022 р. Відтепер маєте можливість подякувати команді Львів Депо або привітати з прийдешніми святами не лише на словах ;) https://send.monobank.ua/jar/4T2eRpdzvh Підтримавши нас, Ви зможете отримувати більше задоволення від контенту! :) Вулиця Липинського — вулиця у Шевченківському районі Львова, місцевості Замарстинів, Голоско, Клепарів. Вулиця Липинського починається від стику вулиць Клепарівської, Єрошенка і Варшавської та простягається на північний схід та схід до вулиць Хмельницького та Кукурудзяної. Одна з головних магістралей північної частини міста. Довжина 3,2 км. Прилучаються вулиці Оноре де Бальзака, Угнівська, Гранична, Плетенецького, Окуневського, Могильницького, Циганівка, Ржегоржа, Вербова, Покутська, Замарстинівська, Тучапського, Тена, Сінна, Весняна, Бетховена, Миколайчука та проспект В'ячеслава Чорновола. Вулиця Липинського у своєму сучасному вигляді виникла лише 1977 року, шляхом об'єднання трьох невеликих вулиць в одну. Найстаріша частина вулиці згадується у 1825 році як вулиця Полтви, це була невеличка вуличка на Замарстинові, на березі річки Полтва. У 1871 року вулиця отримала назву Полтвяна. У зв'язку з розширенням меж Львова, колишні підміські села Голоско, Замарстинів, Клепарів та Збоїща на початку 1930-х років увійшли до складу міста. Так три вулички, з яких у майбутньому буде створено одну з магістральних вулиць Львова, 1931 року отримали свої назви. Ділянка між сучасними проспектом Чорновола та вулицею Замарстинівською стала вулицею Коритною, ділянка між сучасними вулицею Варшавською та проспектом Чорновола, названа на честь учасника польського повстання 1830—1831 років — Юліана Ордона і ще одна ділянка, між сучасними вулицями Хмельницького та Замарстинівською, мала назву вулиця Жечна (Річкова). У 1943 році, німецькою окупаційною владою, вулиця Річкова була перейменована на честь єпископа, намісника Української Греко-Католицької Церкви — о. Сильвестра Сембратовича (нім. Sembratowischgasse). Вже по закінченню Другої світової війни, вулиця Коритна стала частиною вулиці Полтвяної (від 1946 року), а від 1956 року — частиною вулиці 700-річчя Львова. Вулиця Ордона 1950 року стала Комбайнерською, а 1945 року вулиця Сембратовича знов стала Річною. Ще два буинки під номерами 3 і 5 входили до вулиці Гранична відповідно під номерами 18 і 20. 1977 року цих три вулички об'єднали в одну велику магістральну вулицю та назвали її на честь В. І. Леніна — Ульянівською. У 1992 році вулиця була перейменована на честь українського політичного діяча, історика В'ячеслава Липинського. Вулиця поєднує між собою аж п'ять місцевостей Львова: Голоско, Замарстинів, Клепарів, Підзамче та Збоїща. вулиця Богдана Хмельницького — одна з найстаріших вулиць Львова, що відома ще з XIII століття. Важлива транспортна магістраль, що йде на північ від центру і до виїзду з міста. Довжина 5 км. Колишні назви Волинська дорога Жулкєвска (до рогатки) Дрога Жулкєвска (Знесіння, Збоїща — за рогаткою) Жулкєвськоґо Жовківська Хмельницького Головною артерією колишнього Жовківського передмістя була Жовківська (раніше Волинська) дорога. Тепер це вулиця Богдана Хмельницького. Починається вона від площі Князя Ярослава Осмомисла. Як вважає Роман Могитич, тут, на перетині шляхів, був найстаріший торговий майдан міста. У ХІІІ столітті він став межею між новозаснованим на маґдебурзькому праві Середмістям та попереднім міським центром — Підзамчем. Починається Підзамче від того місця, де колись стояла Краківська брама (на нинішній вулиці Краківській між вулицями Яна Жижки та Лесі Українки) і веде спочатку через центр долокаційного Львова княжих часів. Головною його вулицею і був Волинський шлях.