Український прелюд скачать в хорошем качестве

Український прелюд

Останній міст проплив у далині, Колеса змащені росою голубою — І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце під колесами петля!.. Упало серце! Де тому причина?.. Вже чуть, як обертається Земля, І обертається з Землею Україна… Красо моя! Вкраїночко моя! Ну, що мені робити — я не знаю! То прилечу, то знову відлітаю, А день за днем і гасне, і сія… Твоє обличчя світле, як надія, Пахкими пальцями торкнув я уночі І кров свою змішав я із твоєю, Як зерно із землею повесні. Тоді ти стала мною, Батьківщино, А я тобою на світанні став — І свої очі я відкрив крізь тебе… Ти поселила в серці мій народ, Ти освітила думку мою часом І в мову українки сповила, Тебе дивлюсь я серцем і думками, Тебе люблю я всесвітом і людством, І соняхом у золотому сні, І сивиною вченого-мислителя, І на стерні горошком польовим. Ми стрінулись з тобою на Дніпрі, Там губи я торкнув твої, Вітчизно, Там вивірив по тобі пульс любови, Годинник людства — з стрілками життя На цифрах смерти — звірив із твоїм… Ні, Батьківщино! Не лише стражданням Чи радістю я звернений до тебе!.. 1960 Микола Вінграновський (1936–2004) — український поет, прозаїк, кінорежисер, представник покоління шістдесятників. Один із найяскравіших новаторів української поезії другої половини ХХ століття. Його творчість поєднує філософську глибину, образність, внутрішню свободу та гостре відчуття історичної відповідальності. Поезія Вінграновського — це мова гідності, пам’яті й любові до народу, сказана сучасно й сміливо.