Леся Українка – Бути чи не бути (Orchestral Hip Hop / Gothic Rap) скачать в хорошем качестве

Леся Українка – Бути чи не бути (Orchestral Hip Hop / Gothic Rap)

Це сміливий експеримент. "Бути чи не бути?" – це не просто вірш Лесі Українки, це глибокий філософський монолог, написаний "білим віршем". Його складна структура та відсутність чіткого ритму роблять адаптацію для музики, а тим більше для репу, неймовірно складним завданням. Ця версія, створена за допомогою Suno AI, приймає виклик у стилі Orchestral Hip Hop / Gothic Rap. Важкий "boom-bap" біт, моторошні семпли хору, орган та церковні дзвони створюють драматичну та напружену (intense) готичну атмосферу. Замість співу – глибокий, потужний жіночий вокал з хрипотою (grit), що подає текст з агресивною реп-чи́ткою (rap flow), перетворюючи сумніви Лесі Українки на потужну, темну декларацію. Музика створена за допомогою Suno AI. Як вам такий експеримент? Якщо ця адаптація змусила вас затримати подих: 👍 Підтримайте лайком — це була дійсно складна робота. 🔔 Підпишіться та натисніть на дзвіночок, щоб не пропустити інші несподівані інтерпретації. 💬 Напишіть у коментарях, чи очікували ви почути "білий вірш" Лесі Українки у такому виконанні? Текст пісні: Стій, серце, стій! Не бийся так шалено. Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! Дай руку, притули мене до свого лона. Тобі я віддала усе, що мала, Подай мені великую пораду. Дивись: навколо нас великі перелоги, І дикі пущі, і високі кручі, І темні, тихі води. Подивись: Шляхів нема, а тільки де-не-де Поплутані стежинки йдуть на безвість. Он люди — мало їх — орють ті перелоги, Он з пущі ледве чутно стук сокири, З високих круч луна орлиний клекіт, Лиш тихі води все стоять мовчазно, І тільки часом камінь з круч зірветься, Впаде і кане в темних тихих водах, Розійдеться і зникне круг тремтячий. Скажи мені, пораднице надземна, Куди мені податись у просторі? Чи маю я здійняти срібло-злото З своєї ліри і скувати рало, А струнами сі крила прив’язати, Щоб тінь не падала на вузьку борозну, Зайняти постать поряд з тими людьми, Орати переліг і сіяти, а потім — А потім ждати жнив, та не для себе? Чи, може, кинутись туди, у пущу, І в диких нетрях пробивать дорогу З сокирою в руках і з тонкою пилою, Поки який гнилий, великий стовбур Впаде й задавить серед темних хащів? Чи, може, злинути орлицею високо, Геть понад кручі, у простор безмежний, Вхопити з хмари ясну блискавицю, Зірвати з зірки золотий вінець І запалати світлом опівночі? А що, коли те світло миттю згасне, Як метеор, і темрява чорніше, Страшніше здасться, ніж була раніш? А що, коли не стане в мене сили, Вогонь обпалить крила, й я впаду, Неначе камінь, що зірвався з кручі, Туди, у темні води, в глибину, В холодну тишу, і недовго буде Тремтіти круг на площині води? Мовчиш ти, горда музо! тільки очі Спалахнули вогнем, барвисті крила Широким помахом угору здійнялись І сплеснули… О чарівнице, стій! Візьми мене з собою, линьмо разом! #ЛесяУкраїнка #БутиЧиНеБути #GothicRap #OrchestralHipHop #Suno #SunoAI #УкраїнськаПоезія #БілийВірш #FemaleRap #darkrap